P_A_Z_L_U_K: Лабораторні роботи

Лабораторне заняття №1

Завдання №1.Контрольні запитання.

Завдання №2.Опис двох віртуальних екскурсій (посилання на сайт, адреса, тема, опис, застосування).

Завдання 3. Одне з творчих завдань на вибір.

Контрольні запитання

1. Чи можна ототожнювати поняття «комп’ютерна технологія навчання» та «інформаційна технологія», відповідь обґрунтувати.

Інформаційна технологія‘‘‘ - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Під інформаційними технологіями розуміється переробка інформації на базі комп'ютерних обчислювальних систем.

Комп'ютерні технології або Інформаційні технології (ІТ) - це узагальнена назва технологій, що відповідають за зберігання, передачу, обробку, захист та відтворення інформації з використанням комп'ютерів.

Комп`ютерна технологія навчання - технологія навчання, яка передбачає комп'ютери з програмним забезпеченням як головні засоби і набір методик, що визначають порядок та способи використання цих засобів у навчанні та вивченні.

Поняття інформаційна технологія і комп'ютерна технологія - тотожні, а поняття комп'ютерна технологія навчання - відмінне від інформаційних технологій.

2. Які перспективи розвитку Інтернет, як ці перспективи можуть вплинути на навчальний процес ВНЗ?
2питання
Для навчального процесу Інтернет відкриває широкі можливості оптимізації та підвищення ефективності, тим самим впливаючи на якість освіти як результат цієї діяльності. Можливі наступні популярні види робіт з використанням Інтернет-технологій:

1. Пошук відповіді на питання, що розглядаються на семінарських заняттях. Цей пункт вимагає обережності, контролю та систематичного підходу. Готуючись до заняття, студент може піти шляхом найменшого використання енергетичних затрат, тобто скачати готову відповідь, розділ підручника, або реферат та особливо не замислюючись прочитати його в аудиторії. Такий підхід не дає жодних результатів, ні для самого доповідача, ні для інших студентів. Тому викладач, коли ставить завдання самостійно підготувати питання до семінарського заняття, реферативні повідомлення або доповіді, повинен таким чином формулювати питання, щоб підготовка вимагала не тільки пошукової активності, але й аналізу та структурування отриманої в процесі пошуку інформації. Впорядковуючи, виділяючи головне та відкидаючи другорядне, студент навчається самостійно мислити, бачити проблему загалом, оволодіває знаннями не як пасивним багажем, а як активним та осмисленим набором певних уявлень. Такий тип підготовки, звісно, вимагає від студента більше часу і значних енергетичних витрат, а завдання викладача - чітко сформулювати критерії підготовки та виробити систему оцінювання. Важливо привчати студентів у своїх роботах посилатися на авторів, правильно складати бібліографічний опис, вимагати використовувати кілька джерел для підготовки. Інтернет наповнений даними, але серед них зустрічаються публікації низької якості: написані без дотримання стилю, без зазначення автора, дати публікації, посилань на джерела, які цитуються, чи наводяться в тексті, або ж такі, що бездоказово стверджують сумнівні речі. Часом статті є результатом багаторазового копіювання з одного сайту на інший. Тому вимога використовувати посилання на авторів у доповідях, реферативних повідомленнях та виступах сприяє більш критичному відбору інформації, формуванню поваги до чужої інтелектуальної власності та виробленню критичного наукового підходу.

2. Використання Інтернету як засобу контролю знань дає можливість викладачу економити аудиторний час, відведений на вивчення дисципліни. Контроль може здійснюватись у формі тестування, коли студент відповідає на питання тесту «on-line». Недолік цієї форми в тому, що студент легко може списати в товариша, тобто не витратить потрібних для розв’язання зусиль і відповідно не відбудеться засвоєння матеріалу. Також контроль може відбуватися у формі здачі письмових творчих робіт, які студенти пересилають електронною поштою, чи вивішують на спеціально створеному форумі з дисципліни, що вивчається, де безпосередньо може відбуватися їхнє обговорення групою. Така форма стимулює активність студентів, привчає до відповідальності за написаний матеріал, стимулює дискусію і формування власної думки учасників обговорення та економить аудиторний час.

3. Використання Інтернету як способу оперативного обміну навчальною інформацією, передбачає створення системи зберігання інформації, що може реалізовуватись через спеціально створені сайти, чи розділи сайтів, файлові обмінники, віртуальні диски, електронну пошту, Skype, ICQ, соціальні мережі тощо. Головне, щоб система обміну була доступною та зрозумілою для викладача і студентів, не вимагала складних дій з введенням шестизначних кодів, перегляданням рекламних роликів, реєстрації на різних сторінках та інше. Інформацією для обміну можуть виступати підручники та статті з дисципліни, що вивчається, тексти лекцій та презентації до них, завдання, методичні матеріали, навчальне відео, зразки студентських робіт тощо.

4. Використання мережі Інтернет з метою спілкування, обговорення проблемних питань та консультування студентів. При грамотному зваженому підході Інтернет дає для цього дуже широкі можливості. Головне, щоб спілкування в мережі не стало сурогатним замінником «живої» дискусії.

Всі перераховані види робіт дають навчальний ефект лише за умови використання їх як додаткових засобів навчання. Важливо, щоб вони не стали замінником спілкування між викладачем та студентом.

Отже, з виникненням Інтернету, змінилась сама форма організації соціального простору. На сучасному етапі розвитку технологій вже недоцільно говорити про використання чи не використання Інтернету в навчальному процесі, а можливе лише вивчення специфіки та можливостей всесвітньої мережі. Зважаючи на це, проблема якості навчального процесу постає досить гостро і вимагає цілеспрямованої розробки технологій педагогічної роботи з використанням Інтернет-ресурсів. Такий підхід дозволяє не лише не втрачати показників якості знань студентів, але й підвищувати їх у процесі навчання. У сучасному педагогічному процесі Інтернет повинен не зайняти місце викладача, а стати інструментом планомірного, свідомого та ґрунтовного навчання, тому, що якість освіти визначається не лише кількістю отриманих знань, але й виробленням специфічних вмінь та навичок, що стають важливою передумовою майбутньої професійної діяльності і провідне місце серед них займає вільне використання ресурсів Інтернету.

Таким чином ми проаналізували специфіку впливу мережі Інтернету на якість вищої освіти в Україні та визначили можливі засоби запобігання негативним наслідкам його широкого використання в навчальному процесі. Перспектива подальшого дослідження полягає у вивченні змін які відбуваються на особистісному рівні у користувачів Інтернету та розробці психологічних методів допомоги особистості, що перебуває в Інтернет-залежності.

3. Які послуги надає Інтернет, яку користь від них може одержати викладач, студент?

Усі послуги надані мережею Internet можна умовно поділити на двох категорій: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз дані мережі.

До числа послуг зв'язку між абонентами належать.

Telnet - вилучений доступ. Дає можливість абоненту працювати на будь-який ЕОМ мережі Internet як на своїй власній. Тобто запускати програми, змінювати режим роботи і т.д.

FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп'ютером мережі. Установивши зв'язок з вилученим комп'ютером, користувач може скопіювати файл із вилученого комп'ютера на свій чи скопіювати файл зі свого комп'ютера на вилучений.

NFS (Network File System) - розподілена файлова система. Дає можливість абоненту користатися файловою системою вилученого комп'ютера, як своєї власний.

Електронна пошта - обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. На розмір поштового повідомлення в мережі Internet накладається наступне обмеження - розмір поштового повідомлення не повинен перевищувати 64 кілобайт.

Новини - одержання мережних новин і електронних дощок оголошень мережі і можливість приміщення інформації на дошки оголошень мережі. Електронні дошки оголошень мережі Internet формуються по тематиці. Користувач може по своєму виборі підписатися на будь-які групи новин.

Rsh (Remote Shell) - вилучений доступ. Аналог Telnet, але працює тільки в тому випадку, якщо на вилученому комп'ютері коштує ОС UNIX.

Rexec (Remote Execution) - виконання однієї команди на вилученій UNIX-машині.

Lpr - мережна печатка. Відправлення файлу на печатку на вилученому (мережному) принтері.

Lpq - мережна печатка. Показує файли, що стоять в черзі на печатку на мережному принтері.

Ping - перевірка приступності вилученої ЕОМ по мережі.

Talk - дає можливість відкриття "розмови" з користувачем вилученої ЕОМ. При цьому на екрані одночасно видний текст, що вводиться, і відповідь вилученого користувача.

Iptunnel - дає можливість доступу до сервера ЛВС NetWare з який немає безпосереднього зв'язку по ЛВС, а мається лиш зв'язок по мережі Internet.

Whois - адресна книга мережі Internet. По запиті абонент може одержати інформацію про приналежність вилученого комп'ютера, про користувачів.

Finger - одержання інформації про користувачів вилученого комп'ютера.

Крім перерахованих вище послуг, мережа Internet надає також наступні специфічні послуги.

Webster - мережна версія тлумачного словника англійської мови.

Факс-сервіс - дає можливість користувачу відправляти повідомлення по факсимільному зв'язку, користаючись факсом-сервером мережі.

Електронний перекладач - робить переклад присланого на нього тексту з однієї мови на іншій. Звертання до електронних перекладачів відбувається за допомогою електронної пошти.

Шлюзи - дають можливість абоненту відправляти повідомлення в мережі, що не працюють із протоколами TCP\IP (FidoNet, Goldnet, AT50).

До систем автоматизованого пошуку інформації в мережі Internet належать наступні системи.

Gopher - найбільше широко розповсюджений засіб пошуку інформації в мережі Internet, що дозволяє знаходити інформацію з ключовим словам і фразам. Робота із системою Gopher нагадує перегляд змісту, при цьому користувачу пропонується пройти крізь ряд вкладених меню і вибрати потрібну тему. У Internet у даний час понад 2000 Gopher-систем, частина з яких є вузькоспеціалізований, а частина містить більш різнобічну інформацію.

Gopher дозволяє одержати інформацію без вказівки імен і адрес авторів, завдяки чому користувач не витрачає багато часу і нервів. Він просто повідомить системі Gopher, що саме йому потрібно, і система знаходить відповідні дані. Gopher-серверів понад дві тисячі, тому з їхньою допомогою не завжди просто знайти необхідну інформацію. У випадку виниклих утруднень можна скористатися службою VERONICA. VERONICA здійснює пошук більш ніж у 500 системах Gopher, звільняючи користувача від необхідності переглядати їх вручну.

WAIS - ще більш могутній засіб одержання інформації, чим Gopher, оскільки воно здійснює пошук ключових слів у всіх текстах документів. Запити посилаються в WAIS на спрощеній англійській мові. Це значно легше, ніж формулювати їх мовою алгебри логіки, і це робить WAIS більш привабливої для користувачів-непрофесіоналів.

При роботі з WAIS користувачам не потрібно витрачати багато часу, щоб знайти необхідні їм матеріали.

У мережі Internet існує більш 200 WAIS - бібліотек. Але оскільки інформація представляється переважно співробітниками академічних організацій на добровільних початках, велика частина матеріалів відноситься до області досліджень і комп'ютерних наук.

WWW - система для роботи з гіпертекстом. Потенційно вона є найбільш могутнім засобом пошуку. Гіпертекст з'єднує різні документи на основі заздалегідь заданого набору слів. Наприклад, коли в тексті зустрічається нове чи слово поняття, система, що працює з гіпертекстом, дає можливість перейти до іншого документу, у якому це чи слово поняття розглядається більш докладно.

WWW часто використовується як інтерфейс до баз даних WAIS, але відсутність гіпертекстових зв'язків обмежує можливості WWW до простого перегляду.

Користувач зі своєї сторони може задіяти можливість WWW працювати з гіпертекстом для зв'язку між своїми даними і даними WAIS і WWW таким чином, щоб власні записи користувача як би інтегрувалися в інформацію для загального доступу. Насправді цього, звичайно, не відбувається, але сприймається саме так.

WWW - це відносно нова система. Установлено кілька демонстраційних серверів, у тому числі Vatican Exibit у бібліотеці Конгресу США і мультфільм про погоду "Витки супутника" у Мичиганському державному університеті. У якості демонстраційних також працюють сервери into.funet.fi (Фінляндія); into.cern.ch. (Швейцарія) і eies2.njit.edu (США).

Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Сервером у мережі Internet називається комп'ютер здатний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приходу запитів від клієнтів сервер запускає різні програми надання мережних послуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів.

Усе програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення сервера займається наданням мережних послуг, а клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.

4. Які властивості Інтернет, їх використання в навчальному процесі ВНЗ?

1. Додаткові освітні послуги для учнів

2. Розширення інформаційних ресурсів

3.Самоосвіта і підвищення кваліфікації вчителів

4. Нові організаційні форми і методи навчання

5. У чому полягає новий підхід до освіти за умови використання ІКТ?

Нині в Україні здійснюється широкомасштабне впровадження ІТ в управлінську діяльність, навчально-виховний процес освітніх закладів. Впровадження ІТ у навчальний процес, у першу чергу, передбачає їх використання у навчанні. Як свідчать дослідження науковців, за допомогою ІТ значно покращується управління навчальним процесом, підвищується його педагогічна ефективність. З цією метою необхідно враховувати дидактичні властивості та функції вивчення самих засобів ІТ, а також напрями дидактичної організації такого навчання.

Використання ІКТ в освіті потребує фундаментальної комп’ютерної підготовки, що несе в собі значний мотиваційний компонент. Комп’ютер надає викладачу можливість здійснення індивідуалізації та диференціації навчання. Сам комп’ютер виступає в ролі доброзичливого інструктора-машини. Крім того, комп’ютер гарантує конфіденційність, користувач має можливість бачити свої помилки, здійснювати відповідне їх коригування, бачити свої результати. При цьому самооцінка студента не знижується, а на заняттях створюється психологічно комфортна атмосфера. Використання комп’ютерних ІКТ забезпечує інтерактивність навчання, що здійснюється за рахунок прямого та зворотного зв’язку зі студентами, курсантами або учнями під час виконання вправ, лабораторних і практичних робіт. Ураховуючи те, що студенти самі визначають темп роботи, відкривається можливість здійснення індивідуального навчання для кожного бажаючого.

Вирішальним фактором якісного успішного використання ІКТ у навчальному процесі є готовність і здатність викладачів упроваджувати ІКТ у навчальний процес, засвоювати засоби ІКТ і відповідні методики їхнього використання в навчальному процесі.

Найбільшого поширення в навчальному процесі набули мультимедійні технології (мультимедіа від англ. multi – багато, media – середовище), що є одним із найбільш перспективних і популярних педагогічних інформаційних технологій. Вони дозволяють створювати цілі колекції зображень, текстів і даних, що супроводжуються звуком, відео, анімаціями, іншими візуальними ефектами (Simulation); включають в себе інтерактивний інтерфейс та інші механізми управління.

Ураховуючи те, що нині розробляються та широко використовуються мультимедійні програмно-педагогічні продукти на різних етапах занять, відкривається можливість їх використання в проведенні аудиторних занять, факультативних, додаткових занять, для самостійної та позаурочної роботи.

6. Які позитивні і негативні наслідки використання ІКТ в навальному процесі?

Позитивні чинники ІКТ, що підвищують ефективність навчання студентів:

1. Індивідуалізація та диференціація навчання.

2. Підвищення активності учасників освітнього процесу.

3. Допомога в інтенсифікації навчального процесу.

4. Підвищення мотивації навчання.

5. Створюють умови для самостійної роботи.

6. Сприяють формуванню самооцінки в студентів.

7. Створюють комфортне середовище навчання.

Створення єдиного інформаційного освітнього середовища (ЄІОС) навчального закладу надає можливість кожному зануритися в це середовище, забезпечити розширення інтерактивної взаємодії, що максимально наближено до реального.

7. Наведіть критерії, за якими характеризуються інформаційні технології.

ІКТ характеризуються такими категоріями:

− предметом (об’єктом);

− метою процесу;

− засобами здійснення;

− процесами оброблення даних;

− критеріями оптимізації процесу (своєчасність доставки інформації користувачу, її надійність, достовірність, повнота).

8. У чому полягають переваги інформаційних технологій в навчальному процесі в порівняні з традиційним навчальним процесом?

Виокремимо деякі переваги використання ІКТ у навчальному процесі:

− організація пізнавальної діяльності шляхом моделювання;

− імітація типових професійних ситуацій за допомогою мультимедіа;

− застосування одержаних знань у наукових дослідженнях;

− ефективне тренування знань, умінь і навичок;

− автоматизований контроль результатів навчання;

− здійснення зворотного зв’язку;

− розвиток творчого мислення;

− можливості об’єднання в навчальних програмах візуальної та звукової форм.

9питання
Мультимедіа розуміється як сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє об'єднати в комп'ютерній системі текст, звук, відеозображення, графічні зображення й анімацію. Використання віртуальної реальності у педагогічному процесі породжує ефект присутності, а це робить можливим змінити всю систему навчання й виховання. Виникає можливість багато інформаційних матеріалів передавати учням через їх безпосереднє зіткнення з досліджуваними об'єктами і явищами, моделювати виховні ситуації, у яких учневі треба буде приймати якісь рішення та діяти відповідно до обставин. Звідси стає очевидним, що дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання зростають в міру розвитку їх техніко-технологічного та програмно-методичного рівня.

Мультимедійні засоби навчання є невід'ємним компонентом практично будь-якої сучасної методичної системи.

Використання мультимедіа сприяє:

індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, інтересів і потреб учнів;
зміні характеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої самостійності та пошукового характеру;
стимулюванню прагнення учнів до постійного самовдосконалення та готовності до самостійного перенавчання;
посиленню міждисциплінарних зв'язків у навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;
підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному й динамічному відновленню;
зміні форм і методів організації позанавчальної життєдіяльності учнів та організації їхнього дозвілля.

Можна виділити наступні особливості даної технології:

якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на екрані;
зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;
легке усунення недоліків і помилок у слайдах;
детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань теми залежно від підготовленості учнів;
коригування темпу й об'єму навчального матеріалу;
достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації робочого місця учнів;
значне підвищення рівня використання наочності на уроці;
зростання продуктивності уроку;
встановлення інтеграції;
можливість організації проектної діяльності під керуванням викладачів;
зміна ставлення до ПК: учні починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності, а не лише як засіб для гри.

10. Охарактеризуйте єдине інформаційне освітнє середовище та технологію його наповнення і використання в навчальному процесі ВНЗ?

Єдине інформаційно-освітнє середовище – це інтегроване середовище інформаційно-освітніх ресурсів (електронні бібліотеки, навчальні системи і програми), програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, правил їхньої підтримки, адміністрування і використання, що забезпечують єдині технологічні засоби інформації, інформаційну підтримку і організацію навчального процесу, наукових досліджень, професійне консультування.

Особливої уваги потребує створення відповідних методик, які були б орієнтовані на розвиток особистості. Перерахуємо ці методики:

– швидкий зворотний зв’язок між користувачем та ІТ;

– комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності процесів, явищ у реальному або віртуальному світі;

– архівне збереження достатньо значних обсягів інформації з можливістю її передачі, а також досить легкого доступу, звертання користувача до центрального банку даних;

– автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливостями багаторазового повторення окремих фрагментів або самого експерименту;

– автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю та контролю за результатами засвоєння.

інформаційно-освітнє середовище (ІОС) навчального закладу розуміємо як матеріально-технічне, психолого-педагогічне, дидактичне, комунікативне забезпечення освітнього процесу, що включає засоби навчання, які базуються на нових інформаційних і комунікаційних технологіях, навчальну й наукову інформацію, яка сприяє формуванню професійно значимих і соціально важливих якостей усіх суб’єктів навчально-виховної діяльності (адміністрації, педагогічних працівників, вихованців, їхніх батьків тощо)

Відповідно ІОС сучасного позашкільного навчального закладу має забезпечити реалізацію наступних завдань:

· сформувати інформаційну культуру та компетентність керівних, методичних, педагогічних кадрів, вихованців гуртків, творчих об’єднань, батьків, сприяти їх інтеграції в інформаційний простір держави та світу;

· забезпечити модернізацію та інтенсифікацію навчально-виховного процесу за рахунок використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

· удосконалити систему управлінського контролю, методичної роботи, науково-методичного (навчально-методичного, дидактичного) забезпечення освітньої діяльності гуртків, творчих об’єднань і закладу в цілому;

· акумулювати перспективний досвід організації управлінської, методичної, навчально-виховної, інноваційної, дослідно-експериментальної діяльності, забезпечити його адаптацію та упровадження в широку педагогічну практику;

· запропонувати вихованцям гуртків, творчих об’єднань нові технології, форми й методи навчально-виховної діяльності (на основі мережевого партнерства і творчої взаємодії, дистанційних навчальних курсів, веб-квестів, Інтернет-проектів тощо);

· забезпечити діалог та мережеву взаємодію з батьківською громадськістю, сусідніми освітніми установами, органами влади, територіальною громадою тощо (форум, віртуальна приймальня, психолого-педагогічна он-лайн-консультація)

· Визначаємо такі функції інформаційно-освітнього середовища позашкільного навчального закладу:

o комунікаційна – різнорівневе віртуальне спілкування всіх учасників освітньої діяльності закладу (адміністрації, педагогічного колективу, вихованців, батьків, громади);

o інформаційна – надання відкритого доступу до навчальної, методичної, дозвіллєвої, фінансової інформації, обмін нею;

o розвивальна – розвиток суб’єктів освітньої діяльності у процесі активного використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційних форм і методів навчання на їх основі;

o творча – процес і результат створення нового інтелектуального продукту (ідеї, технологій її реалізації, творчого виробу або заходу), його віртуалізація та популяризація засобами ІКТ;

o координувальна – віртуальна взаємодія та соціальне партнерство всіх учасників освітнього процесу;

o управлінська – відкритість і публічність управлінської діяльності, перехід до адміністративного-громадського управління закладом;

o контрольно-аналітична – діагностика, статистика, аналітика кількісних і якісних показників освітньої діяльності закладу за допомогою інформаційних систем та технологій тощо [2].

Формування інформаційно-освітнього середовища закладу освіти починається з його проектування – розроблення освітньої системи, що буде характеризуватися прогресивно організованим інформаційним середовищем, розвиненою техніко-технологічною, апаратно-програмною базою, що дозволяють інтегрувати переваги традиційних інформаційних технологій та охопити весь комплекс операцій зі збирання, збереження, оброблення, продукування й представлення інформації як потенційної освітньої послуги з метою її ефективного засвоєння.

Отже, інформаційно-освітнє середовище сучасного позашкільного навчального закладу має забезпечити:

o створення та поширення електронних навчальних матеріалів – навчальних програм, навчальних (навчально-методичних) посібників, методичних рекомендацій тощо, які мають суттєві переваги порівняно з паперовими аналогами (можливість більш оперативного оновлення даних, доступність, невисока вартість, можливість додавати мультимедійні компоненти та інше);

o розвиток персоніфікованого комп’ютерно-інтегрованого навчального середовища, у якому б забезпечувалося гнучке налаштування сервісів і технологій відповідно до індивідуальних потреб учасників навчально-виховного процесу (розроблення та застосування дистанційних навчальних курсів, електронних засобів навчального призначення);

o створення й підтримування відповідних платформ, мереж, сервісів, які дозволили б педагогічним працівникам обмінюватися позитивним досвідом, авторськими напрацюваннями з вітчизняними й зарубіжними колегами, що сприятиме підвищенню якості навчання та виховання (використання хмарних сервісів і соціальних мереж з метою освітньої взаємодії та партнерства);

o забезпечення прозорості й відкритості даних про функціонування позашкільного навчального закладу для споживачів освітніх послуг, громади, органів місцевого самоврядування, зокрема, про професійні та творчі досягнення, навчальні програми, упровадження інноваційних технологій, методик, ключові управлінські рішення тощо [7].

11. Що спільного та різного в поняттях «комп’ютерні технології», «інформаційні технології»?

12 питання
Дистанційне навчання (ДН) – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).

Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з використанням Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:

− вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;

− самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;

− надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;

− свобода в виборі місця навчання.

Як зазначає акад. В. Биков, головні проблеми створення і впровадження системи Е-ДН є комп’ютерно-технологічна, організаційно-управлінська, психолого-педагогічна, фінансово-економічна, нормативно-правова. Поряд з усвідомленням необхідності комплексного і збалансованого вирішення кожної з цих проблем варто виокремити психолого-педагогічну – як таку, теоретичне і практичне вирішення якої нині є завданням найбільш складним, до необхідної межі не визначеним і тому належним чином не розв’язаним.

Розвиток ІКТ у навчальному процесі, їх використання надало можливість навчання у будь-який час, з будь-якого місця, в якому організовано доступ до Інтернет.

− Дистанційні олімпіади та конкурси

Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.

Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість прийняти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.

Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний, якщо присутня експериментальна частина. Також практикується проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.;

− Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки.

Віртуальна бібліотека – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

− доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

− організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

− можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

− наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;

− відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

− можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;

− мережеві довідники та енциклопедії.

− Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.

Віртуальні музеї та виставки

Віртуальний музей – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, що можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації.

Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій.

Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж (Росія), Лувр (Фрація), Державна Третяковська галерея (Росія), музей обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо» (Нідерланди) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад, Веб-сайт: Музеї світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:

− віртуальний музей живопису Small Bay;

− музеї світу;

− арт галереї;

− академії та бібліотеки;

− віртуальні галереї;

− короткі історичні відомості;

− пошукова сторінка.

Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.

Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних музеїв світу, котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:

− віртуальні музеї світу;

− музей історії комп’ютерів;

− посилання на музей історії комп’ютерів;

− музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю, притаманної тільки французам: http://mo5.com/.

Віртуальний музей, найбільш цікавим на цьому сайті є галерея комп’ютерів та калькуляторів: http://www.sfsu.edu/~hl/mmm.html; розповідь про людей, які пов’язали своє життя з обчислювальною технікою: http://ei.cs.vt.edu/~history/ people.html.

Музей каліфорнійського коледжу, США. Містить багату експозицію як «реальних» так і віртуальних експонатів: http://www.computer-museum.org/.

13. Навести характеристику ППЗ та використання їх у навчальному процесі ВНЗ.

Нині ринок електронних освітніх ресурсів розвивається швидкими темпами, викладачам пропонується значний вибір педагогічних програмних засобів (ППЗ). З кожним днем можливості ресурсів, що спрямовані на підвищення ефективності освітнього процесу та якості знань студентів, зростають.

У зв’язку з цим виникають такі запитання: використання яких ППЗ відповідає сучасним вимогам освіти? Де і як їх необхідно використовувати, які можливості вони надають студентам? Яким шляхом необхідно йти розробникам ППЗ для того, щоб успішно розв’язати поставлені завдання.

Різні аспекти професійної підготовки фахівців відображені в роботах учених: В. Бикова, І. Зязюна, І. Козловської, Н. Ничкало, О. Романовського, В. Сидоренка, С. Сисоєвої та ін.

Розробка ППЗ із застосуванням комп’ютерного моделювання висвітлена в роботах В. Бикова, М. Жалдака, В. Кухаренка, І. Левіна, В. Пінькас, І. Теплицького та ін.

Ученими визнано, що засвоєння знань – це навчально-пізнавальна діяльність, спрямована на свідоме та міцне оволодіння поняттями, законами, теоріями та іншими категоріями.

Аналіз спеціальної, психологічної та педагогічної літератури свідчить, що одним із шляхів якісного засвоєння навчального матеріалу є забезпечення його наочністю.

Як свідчать дослідження В. Бикова, М. Жалдака, І. Богданової, І. Теплицького, Е. Сарафанюка та інших, потребують широкого впровадження в навчальний процес моделювання та інформаційних технологій, також створення відповідних електронних видань.

На сучасному етапі є невідповідність способів представлення навчального матеріалу в електронних виданнях та сучасних освітніх теоріях. Більшість електронних навчальних матеріалів створюється у вигляді статичних гіпертекстових документів, до яких інколи включають Flash-анімації. В той самий час ученими встановлено, що навчальний процес буде ефективнішим за умов використання інтерактивних, мультимедіа навчальних ресурсів, що забезпечують активні методи навчання. Ця невідповідність виникає у зв’язку з тим, що процес створення та реалізації інформаційного освітнього середовища для активного навчання – складне завдання, що потребує часу та значних матеріальних витрат.

Виправданим та ефективним є використання ППЗ у навчальному процесі, якщо вони мають високий рівень інтерактивності, що забезпечує діалог студента з комп’ютером, а це, в свою чергу, відбувається тоді, коли здійснюється співпраця між студентом і комп’ютером. Наслідками такої співпраці є високий рівень мотивації щодо розв’язання поставлених завдань учасниками процесів, що вивчаються.

Широкого використання набули мультимедіа-курси, що адаптовані до певної спеціальності й мають на меті формування знань, умінь та навичок з певної галузі знань, професії на основі використання демонстраційного матеріалу, електронних підручників, лабораторних практикумів та ін.

Як свідчить досвід, використання інтерактивних мультимедійних лекцій дозволяє інтегрувати різноманітні середовища представлення інформації, текст, динамічну графіку, аудіо- та відеоматеріали, що надають кожному студенту можливість стати активним учасником навчального процесу. Особливе значення для професійно орієнтованих дисциплін має здійснення моделювання з використанням комп’ютерів, а також виконання віртуальних лабораторних робіт.

З цією метою використовуються комп’ютерні засоби, що дозволяють створювати тренажери, моделі та лабораторні роботи, які неможливо виконати в реальних умовах.

У процесі розробки мультимедійних курсів важливого значення набуває розв’язання одного з головних дидактичних завдань цієї предметної галузі – моделювання та найбільш загального методу впливу на об’єкти пізнання. Моделювання з використанням комп’ютерів дозволяє продемонструвати і дослідити основні властивості об’єктів, явищ, котрі відбуваються в різних процесах та ін.

14. Які електронні навчальні ресурси найбільш ефективні в навчальному процесі ВНЗ? Відповідь обґрунтуйте.

В навчальному процесі найбільш ефективними є такі електронні навчальні ресурси як електронний підручник, довідник, словник та електронні дидактичні демонстраційні матеріали.

Електронний словник - електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;

Електронний довідник - електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку;

Електронний підручник — електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;

Електронні дидактичні демонстраційні матеріали — електронні матеріали (презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу.

15. Схарактеризуйте віртуальні моделі, їх переваги та недоліки використання в навчальному процесі ВНЗ.

Віртуальні моделі можуть подаватися у вигляді наочних моделей за допомогою графічних образів і зображень.

Віртуальна модель – модель, що є відображенням ідеального уявлення людини про навколишній світ.

Розглянемо структуру віртуального музею.

Віртуальний музей відображається за допомогою графу, що має п’ять рівнів:

1. Віртуальний музей.

2. Віртуальні галереї.

3. Віртуальні експозиції.

4. Віртуальні кімнати.

5. Віртуальні експонати.

На найвищому рівні (корінь) розміщений віртуальний музей, а на найнижчому (листя) –віртуальні експонати.

Важливим параметром є порядок перегляду віртуальних експонатів у віртуальній кімнаті,

тому що саме після перегляду експонатів у певній послідовності у відвідувача формується власне

враження про побачене і/або почуте.

Оскільки експонати віртуальної кімнати пропонується переглядати у певній послідовності,

доцільно запропонувати способи відображення віртуальних експонатів.

Способи перегляду експонатів у віртуальній кімнаті:

1. По одному віртуальному експонату. Віртуальні експонати з’являються один за одним.

2. Група рівноправних віртуальних експонатів. Віртуальні експонати з’являються у вигляді

груп, в кожну з яких входить декілька рівноправних віртуальних експонатів, тобто жодний з

експонатів не виділяється якимось чином, наприклад, всі експонати групи мають однаковий розмір.

3. Група нерівноправних віртуальних експонатів. Віртуальні експонати з’являються у

вигляді груп, в кожну з яких входить декілька нерівноправних віртуальних експонатів, тобто один

віртуальний експонат певним чином виділяється – він є головним, а інші не виділяються – вони є

другорядними.

4. Всі віртуальні експонати розміщуються в один ряд вздовж однієї стіни віртуальної

кімнати.

5. Всі віртуальні експонати розміщуються на одній стіні віртуальної кімнати.

6. Всі віртуальні експонати розміщуються послідовно на всіх стінах віртуальної кімнати.

16.Схарактеризуйте тренажери-імітатори. Наведіть приклад їх використання в навчальному процесі ВНЗ.

Протягом багатьох років тренажери та імітатори використовувались у навчальному процесі для тих фахівців, робота яких була пов’язана з професійним ризиком або потребувала значнихвитрат, а тому для здешевленння та досягнення високого професіоналізму використовуються тренажери та імітатори. Принцип їхньої дії полягає в тому, що в комп’ютері створюється модель, робота якою максимально наближена до реального устаткування, процесу. Учень виконує певні операції та одержує відгук комп’ютерної системи.

На сучасному етапі в навчальній роботі набули поширення використання тренажерів, імітаторів в галузях, що не потребують приладів та устаткування (складання проектів, розрахунки схем, виконання певних операцій і т.п.). При цьому використання імітаційного моделювання має суттєве значення в навчальному процесі.

1. За допомогою тренажерів, імітаторів можна відтворювати практично будь-яку ситуацію, моделювати пристрої, виробничі процеси. Кожний учень навчається в ситуації, максимально наближеній до реальної виробничої.

2. Використання тренажерів, імітаторів, що базуються на персональних комп’ютерах, дозволяє уніфікувати навчальний процес. Прикладом може бути електронні лабораторії з хімії, фізики. Лабораторні роботи з цих предметів можна виконувати в будь-якій комп’ютерній лабораторії за умов наявності відповідної програми.

Для виконання всіх функцій ЕНМК, що пов’язані із взаємодією в мережі є домовленість в єдиному підході до стандартів на оформлення даних, обміну інформації, проведення занять та екзаменів, тестування і т.п.

Можливості використання ЕНМК в навчальному закладі дещо обмежені фінансуванням, можливостями розробників, термінами виконання проектів, наявністю необхідного програмного і кадрового забезпечення. Істотне значення має розробка інтерфейсу, щоб підвищити мотивацію учнів.

Системне використання в навчальному процесі ЕНМК забезпечить:

- спрощення функції контролю за рівнем знань, умінь і навичок учнів, яка переходить від викладача до програми;

- здійснення постійного моніторингу успішності учнів;

- підвищення ефективності мовлення за рахунок здійснення інтерактивного навчання;

- розширення можливості самостійного вивчення дисциплін, окремих тем;

- формування умінь і навичок виконання окремих операцій, процесів за допомогою відпрацювання їх на тренажерах, маніпуляторах;

- економію часу на підготовку викладача до занять, створення роздаткового матеріалу, демонстрацію дослідів.

Умовою успіху використання ЕНМК завжди буде власне переконання педагога в тому, що електронні матеріали виявляються корисними, важливими і невід’ємними елементами вивчення певної дисципліни. Використання ЕНМК сприяє інтенсифікації навчального процесу, реалізації ефективного поєднання нових і традиційних технологій навчання на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій.

17. У чому полягають переваги віртуального моделювання?

В першу чергу варто відзначити, що 3d моделювання дозволяє уникнути необхідності створення макета. Ця перевага дуже істотна. При використанні звичайних ескізів доводиться виготовляти пробну 3d модель, яка дозволить наочно вивчити всі особливості проекту. У разі використання тривимірної графіки все набагато простіше. Можливості 3d моделювання дозволяють побачити, як об’єкт буде виглядати в реальності, оглянувши кожну деталь з необхідного ракурсу. При цьому немає ніякої необхідності в створенні макета, і всі помилки можуть бути виправлені до випуску пробного зразка. Дана обставина дозволяє, по-перше, домогтися істотної економії часу. По-друге, на розробку проекту витрачається менше зусиль і ресурсів.

Ще одна важлива обставина полягає в тому, що 3d моделювання дозволяє використовувати будь-які необхідні фони. Воно дає можливість синтезувати різні зображення, отримуючи максимально реалістичну картинку. Іноді тривимірні об’єкти вбудовуються в реальний фон. В інших випадках (наприклад, при проектуванні галерей або виставкових залів) зображення реальних предметів вбудовуються у віртуальну тривимірну сцену.

На цьому переваги 3d моделювання не закінчуються. До числа основних переваг даної методики також варто віднести високу реалістичність, інформативність і наочність тривимірних зображень. Подібні якості проектованої картинки дозволяють виконувати максимально точні розрахунки і приймати найбільш правильні рішення.

Наостанок варто відзначити, що 3d моделювання дає можливість впливати на фізичні реакції людей. Дана методика дозволяє глядачам відчувати стан польоту, гонки, падіння і т. п., завдяки чому людина стає як би частиною віртуальної реальності, сприймаючи її як дійсність.
18 питання
Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.

Розв’язання цих завдань значною мірою залежить від педагогічної майстерності педагогів, їхньої підготовленості до роботи з наростаючими потоками інформації, володіння методами представлення, пошуку та переробки інформації. Необхідною умовою розробки та впровадження нових форм і технологій навчання є підготовленість педагогів до роботи у новому інформаційному середовищі. В цьому зв’язку, на нашу думку, важливим є формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів і педагогів.

Інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність індивіда розв’язувати навчальні, побутові, професійні задачі за допомогою використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Загалом самостійна та позааудиторна робота розвиває в студентів,такі якості: уміння працювати зі спеціальною літературою, довідниками, періодичними виданнями, із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ), сприяє розвитку організованості, дисциплінованості, ініціативності, активності у розв’язанні задач, сформульованих проблем.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

− освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

− підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

− підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

− підготовка до опитування, колоквіуму;

− виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

− підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

− написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

− виконання проектів та їх оформлення;

− написання звітів із практики, екскурсій;

− виконання курсового, дипломного проектів.

Отже, до позааудитроної діяльності ми відносимо будь-яку діяльність студентів, що здійснюється в межах навчального закладу в позааудиторний час, котра сприяє їхньому особистісному розвитку, розширенню та поглибленню професійних знань та формуванню професійно-значущих якостей.

Зростаюча роль ІКТ у професійній підготовці сучасного фахівця сприяє підвищенню інтересу до самих ІКТ, їхнього використання в професійній діяльності, розв’язання широкого кола дослідницьких навчальних задач. ІКТ у позааудиторній діяльності виступають як засоби комунікації, самовираження та самореалізації.

19. У чому полягає роль і місце ІКТ у здійснені позааудиторної діяльності студентів ВНЗ?

Інформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.

Як зазначає Б. Корольов, самоосвіта – самостійна пізнавальна діяльність людини, спрямована на досягнення певних особистісно значущих освітніх цілей: задоволення загальнокультурних запитів, пізнавальних інтересів у будь-якій сфері діяльності, підвищення професійної кваліфікації тощо.

Значна роль в процесі самоосвіти відводиться сучасним технологіям навчання, педагогічній спрямованості змісту навчального матеріалу, а також умовам для самостійного навчання. Мається на увазі не тільки відбір змісту навчального матеріалу, а й інтерактивних інформаційних середовищ.

Самостійна робота – це різноманітні види навчальної діяльності студентів, що здійснюються на навчальних заняттях або вдома за завданням викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

− освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

− підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

− підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

− підготовка до опитування, колоквіуму;

− виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

− підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

− написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

− виконання проектів та їх оформлення;

− написання звітів із практики, екскурсій;

− виконання курсового, дипломного проектів.

20. У чому полягає мета, зміст та структура ЄІОС навчального закладу?

Метою створення єдиного освітнього інформаційного середовища є розвиток навчальної, педагогічної, управлінської й обслуговуючої діяльності навчального закладу, де провідну роль відіграють інформаційно-комунікаційні технології, що дозволяють підвищити якість і доступність навчального процесу. Крім того розвиваються здібності студентів, учнів, задовольняються їхні потреби, триває підготовка до майбутнього самостійного життя.

Зміст ЄІОС навчального закладу полягає в наступному:

− задоволення індивідуальних, освітніх потреб студентів через підвищення рівня підготовки в області ІКТ;

− створення єдиного інформаційного простору через інтеграцію розрізнених підрозділів і служб;

− динамічне поєднання всіх комунікаційних засобів завдяки універсальним формам зберігання, обробки і передачі інформації;

− розвиток матеріально-технічної та навчально-методичної баз навчальних закладів;

− удосконалення системи інформаційного і методичного її забезпечення в управлінні навчальними закладами.

Компоненти ІОС навчання поділяються на дві категорії: суб’єкти і об’єкти. Суб’єктами ІОС є ті, хто навчаються, і викладачі. Об’єктами – засоби навчання та інструменти навчальної діяльності, методики, матеріальна база, управління педагогічним процесом, способи комунікації (організаційно-управлінський, роз’яснювально-мотиваційний, поведінковий для відповіді, технічний, емоційний). Об’єкти – це ті носії інформації та навчальні дії, які, будучи засвоєними і перетвореними свідомістю суб’єктів, перетворюються в процесі навчальної діяльності в якості особистості – світогляд, систему цінностей і сенсів, переконання, компетенції і т. ін.

21. Яким чином ЄІОС навчального закладу забезпечує самостійну роботу студентів ВНЗ?

нформаційно-комунікаційні технології, швидке їх вдосконалення та використання в усіх сферах діяльності людини надають практично необмежені можливості розміщення, збереження, обробки та доставки інформації будь-якого об’єму, змісту на необмежені відстані. В цих умовах на перший план у підготовці фахівців висувається цілеспрямована робота із самоосвіти.

Найбільшого використання в практичній діяльності знайшли такі форми самостійної роботи:

− освоєння ІКТ, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

− підготовка до лабораторних, практичних і семінарських занять;

− підготовка до тестування, аудиторної контрольної роботи, самотестування на комп’ютері;

− підготовка до опитування, колоквіуму;

− виконання дипломних, контрольних робіт, завдань;

− підготовка до ділової гри, оформлення її результатів;

− написання доповідей, рефератів, статей, курсових робіт;

− виконання проектів та їх оформлення;

− написання звітів із практики, екскурсій;

− виконання курсового, дипломного проектів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2

1.контрольні запитання

Творчі завдання

МАТЕМАТИКА ДЛЯ УСІХ«Вплив нестандартного уроку

насприйняття математики як навчального предмета»

http://matem5klasmeln.blogspot.com/

Завдання 1. Оберіть тему телекомунікаційного проекту, опишіть технологію його виконання. Які проблеми розв’язує телекомунікаційний проект? Темою телекомунікаційного проекту є « Вплив нестандартного

уроку насприйняття математики як навчального предмета». Для цього було створено веб-квест “Числа Фібоначчі”.

Більшість вчителів (особливо старшого віку) стверджують, що під час вивчення математики не можна часто використовувати ігрові методи навчання, оскільки це впливає на розуміння і сприймання самого навчального предмета. Але враховуючи особливості дітей молодшого шкільного віку, такі уроки повинні бути, щоб розрядити дітей і змінити вид діяльності. Тому виникає запитання «Як часто можна проводити такі уроки?»

Завдання 2. Охарактеризуйте вибрану Вами педагогічну технологію.

Під час роботи над проектом доцільно користуватися такими методами як спостереження, аналіз, та синтез. Необхідно вивчити методичну літературу та поспілкуватися з цього з вчителями-предметниками.

Завдання 3. За обраною темою проекту складіть план його виконання та опишіть зміст кожного з етапів його виконання.

Для виконання даного проекту скористаюсь таким планом:

1. Опрацювати методичну літературу;

2. Поставити точну мету дослідження;

3. Підбір уроків, які було б доцільно використати у школі;

4. Апробація уроків у звичайних шкільних умовах на паралельних класах;

5. Підбір самостійних робіт та тестових завдань для перевірки знань учнів з того матеріалу, який засвоювався у ігровій формі.

6. Зробити висновки з даного дослідження.

Числа Фібоначчі

Проектно-дослідна діяльність – діяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів та організаційною рамкою дослідження.

Даний проект є короткотривалим.

Обов’язково присутні завдання, розподіл ролей та критерії оцінювання.

Така навчальна технологія сприяє зацікавленню учнів роботою, вони вчаться працювати в Інтернеті та відповідним чином оформляти результати своїх робіт. Веб-квести організовують учнів та сприяють згуртованості колективу.

Мета веб-квесту - зацікавити учнів математикою. Переваги даного веб-квесту:

1) учні спілкуються між собою у процесі виконання завдань, поставлених учителем.

2) Розвиток уяви та уваги

3) Ознайомлення з новими ігровими технологіями

4) Розвиток навичок захищати свої результати. Недоліки даного веб-квесту:

1) У групі одні учні будуть працювати, а інші відпочивати.

2.Телекомунікаційний проект "ПОРТФОЛІО МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАЛЕЛЯ ЗДО"

http://murom-ped.blogspot.com/

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

1. контрольні запитання

2. Творчі завдання

Завдання 1. Опишіть алгоритм роботи викладача з навчальними ресурсами ІОС.

Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом:

1. Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами.

2. Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі.

3. Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів.

4. Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану.

5. Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ.

Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості:

− засобу навчання;

− інструмента пізнання;

− засобу телекомунікації;

− засобу розвитку особистості;

− ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності.

Завдання 2. Охарактеризуйте інформаційне суспільство, його цілі та вплив на інформатизацію освіти.

Інформаційне суспі льство англ. Information society) — теоретична

концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

· збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

· зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

· зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

· створення глобального інформаційного простору, який забезпечує а) ефективну інформаційну взаємодію людей, б) їх доступ до світових

інформаційних ресурсів і в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Особливо значну роль грає інформатизація в галузі освіти. Її інформатизація є ключовою умовою підготовки фахівців, здатних орієнтуватися в навколишньому світі. У сфері цієї діяльності зазнають смисловою наповнення базові завдання освіти. Інформатизація освіти — процес, в якому політичні, соціально-економічні, технологічні і правові механізми тісно зв'язані на основі широкого застосування ЕОМ, засобів, систем колективного і особистого зв'язку.

Завдання 3. Наведіть характеристику центрального комунікаційного вузла вашого навчального закладу.

Є два типи доступу до інформаційно-освітнього порталу:

o гостьовий – доступ на інформаційно-освітній портал без ідентифікації користувача без введення логіна і пароля);

o авторизований – доступ на інформаційно-освітній портал із введенням логіна і пароля.

Структура інформаційно-освітнього порталу включає такі розділи: Загальні відомості:

o абітурієнту;

o програми;

o електронні навчально-методичні комплекси;

o програмно-педагогічні засоби;

o рейтинг членів кафедри;

o електронна газета. Інформація про кафедру:

· наукові працівники;

· матеріально-технічна база;

· планування роботи;

· фотогалерея;

· сторінка профспілкового бюро;

· плани та матеріали виховної та позаурочної роботи. Діяльність кафедри:

· тематика та матеріали виступів, доповідей та методичних семінарів;

· участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах;

· співпраця з вітчизняними навчальними закладами;

· співпраця з зарубіжними навчальними закладами;

· відкриті заняття викладачів кафедри;

· видавнича діяльність. Навчальна робота:

· впровадження Болонської декларації в навчальний процес;

· державна атестація освітньо-кваліфікаційних працівників;

· підготовка до екзаменів;

· дипломні і курсові роботи;

· практика з інформаційних технологій;

· курсове навчання з робітничих професій. Наукова робота:

· напрями та матеріали науково-дослідної роботи;

· підготовка науково-педагогічних працівників;

· науково-дослідна тема кафедри;

· експериментальна робота кафедри;

· Інтел-проекти за програмою «Навчання для майбутнього»;

· підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

· педагогічна практика студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст»;

· науково-педагогічна практика студентів освітньо- кваліфікаційного рівня «магістр».

Центральне місце на Веб-сторінці інформаційно-освітнього порталу відведене для розміщення наступних матеріалів:

o законодавчі акти щодо вивчення ІКТ;

o оголошення;

o новини кафедри.

Двохсторонній зв’язок здійснюється за допомогою електронної пошти, Skype та блогу.

Обов’язковою умовою функціонування порталу є розробка та використання єдиної системи навігації в цьому просторі.

Інформаційно-освітній портал кафедри інноваційних та

інформаційних технологій в освіті ВДПУ імені Михайла Коцюбинського дозволяє:

o створити єдиний портал кафедри;

o об’єднує всі електронні освітні ресурси в межах єдиного порталу;

o організувати каталог Інтернет-ресурсів;

o структурувати і систематизувати навчальну, наукову, виховну інформацію;

o адаптувати всю необхідну інформацію до вимог ВНЗ.

Завдання 4. Опишіть зміст та технологію використання Єдиного інформаційного освітнього простору Вашого навчального закладу.

У Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського в результаті топологічного розвитку мережа досягла певної технічної межі. Так, від однієї ланки до іншої в окремих локальних групах містяться 2-3 комутатори. Інформаційні ресурси нашої корпоративної мережі представлені сервером Інтранет WWW, телеконференції), бібліотечним сервером, сервером електронної пошти, файловим сервером і сервером віддаленого доступу.

Завдання 5. Опишіть здійснення дистанційного навчання за однією з обраних моделей змішаного навчання. Обґрунтувати свій вибір.

Навчання здійснюється за схемою:

ДН → очна сесія → самостійне вивчення на основі інформаційно- телекомунікаційних технологій (ІКТ)

− ДН формування базових знань під час вивчення теоретичного матеріалу);

− очна сесія детальний розгляд теми, обговорення та дискусія з даної теми);

− самостійне вивчення виконання завдань на базі вивченого навчального матеріалу, спілкування засобами ІКТ).

За даною моделлю організовується як самостійна робота учнів студентів) так і аудиторне навчання, на якому викладач може пояснити всі незрозумілі моменти та підчас, наприклад, дискусій відбувається більше розуміння матеріалу, та корекція знань.

Користувачі можуть створювати та зберігати електронні документи в Інтернеті. Документ одночасно

можуть переглядати та редагувати кілька користувачів, для яких встановлені відповідні дозволи

автором документа

Завдання 6. Складіть алгоритм створення документа в середовищі Веб 2.0, який використовується в навчальному процесі ВНЗ.

Подпись: Он-лайн офіси: Документи Google(https://docs.google.com),
Toffix.Ru(http://toffix.ru), Feng Office (http://www.fengoffice.com)

Принцип створення документа аналогічний до текстового редактора

Word.

Завдання 7. Наведіть приклад використання m-learning в навчальному процесі ВНЗ та опишіть відповідну педагогічну технологію.

Середовище дозволяє студентам і викладачам здійснювати спільну роботу в будь-який час незалежно від місця їхнього находження, застосовуючи ефективні засоби навчання. В цьому навчанні використовуються презентації у вигляді слайдів, відеозаписи лекцій, використовуються електронні навчальні модулі, довідникові матеріали, електронні підручники посібники), доступ та використання електронних бібліотек. Колектив ЛДУ БЖД постійно розширює спектр освітніх послуг, намагається зробити навчання більш доступним, працює над вдосконаленням свого інформаційного освітнього середовища, використовуючи мобільні пристрої: «Кишеньковий персональний комп’ютер КПК)», смартфони, мобільні телефони, розробляє та впроваджує дистанційне навчання, консультування та ін.

Також на мобільних телефонах, планшетах та ін.. можна використовувати калькулятори, періодичні таблиці, підручники, словники, тощо.

Лабораторна робота № 8

Тема: Технологія Блог-квест та методика її використання в науково-дослідній роботі.

Мета: сформувати вміння створювати проекти за технологією Веб-квест та використовувати їх у дослідницькій діяльності

Література

1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования : учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалиф. пед. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат – 2-е изд., стер. – М. :Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

2. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід

: навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко ; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2012. – 348 с.

3. Гуревич Р. С. Веб-квест : історія та сучасність : навч.-мет. пос. / М. Ю. Кадемія, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2015 – 380 с.

4. Кадемія М. Ю. Використання сервісів соціальних медіа в навчальному процесу ВНЗ : Блоги, Веб-квести, Блог-квести : навч.-метод. пос. (видання 2-е, доповнене) / В. М. Кобися, О. В. Шестопалюк. – Вінниця : ТОВ фірма «Ландо ЛТД», 2014 – 236 с.

5. Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. пособие. 2-е изд., перераб. / А. В. Хуторской. – М. : Высш. шк., 2007. – 639 с. : ил.

6. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : учебное пособие / В. А. Трайнев, И. В. Трайнев. – 2-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2006. – 260 с.

Теоретичні відомості

У Блог-квесті, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування учнів, студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, мова HTML, що не потребують знання програмування, представлення і роботу із сайтами. Робота в Блог-квесті в онлайн-режимі використовує сервіси: Word Press, Blogger або My blog.

Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog.

Використання програмного забезпечення для ІР-телефонії чи Skype дозволяє учасникам проекту здійснювати дзвінки, відправляти миттєві повідомлення, спілкуватися і проводити обговорення повідомлень у мережі.

АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ БЛОГ-КВЕСТА

Для створення блог-квеста можна використати будь-яку Блог- платформу, яка є в більшості соціальних мереж і яка не потребує спеціальних знань для її використання.

Розглянемо алгоритм створення Блог-квесту.

Визначення структури Блог-квесту.

Зазвичай Блог-квести за структурою подібні до Веб-квестів і містять: вступ, тему, зміст, ролі, посилання на статті в Інтернеті, пости (записи). Також Блог-квест може містити декілька тематичних розділів, що містять пости відповідно до їх тематики: коментарі читачів: перелік блогів, які автор читає та відвідує; гаджети.

Вибір блог-платформи.

Створюють Блог-квести за допомогою спеціальних сервісів для розміщення блогів (блог-платформ), серед яких є безкоштовні служби. Розглянемо, наприклад, Блоггер (http://www.blogger.com).

− http://www.livejournal.com;

− http://www.blog.meta.ua;

− http://www.blogs.mail.ru.

ВИКОРИСТАННЯ БЛОГ-КВЕСТІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Блог-квести – організовані засоби Веб-технологій у середовищі WWW. За своєю організацією є досить складними; вони спрямовані на розвиток у студентів навичок аналітичного і творчого мислення; викладач має володіти високим рівнем предметної, методичної та інформаційно-комунікаційної компетентності.

Отже, Блог-квест поєднує в собі ідеї проектного методу та ігрових технологій в середовищі WWW засобами Веб-технологій.

За своєю суттю, основою Блог-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Цей метод органічно сполучається з груповим підходом до навчання (cooperative learning). Проектна діяльність найбільш ефективна, якщо її вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання студентів у процесі роботи над проектом. Метод проектів завжди передбачає розв’язання проблеми, що, як правило, не обмежується однією темою. Розв’язання значимої проблеми сприяє тому, що вдається переключити увагу студентів з форми вислову на її зміст. Студенти зайняті тим, як розв’язати проблему, які знайти раціональні способи її розв’язку, де знайти переконливі аргументи, що доводять правильність обраного шляху. Блог-квест містить тематичні проекти за технологією Веб-квест.

Б. Додж (http://Вебquest.sdsu.edu\rubrics) рекомендує використовувати від 4 до 8 критеріїв, що можуть включати оцінку:

− дослідницької та творчої роботи;

− якості аргументації;

− оригінальності роботи;

− навичок роботи в мікрогрупі;

− усного виступу;

− мультимедійної презентації;

− письмового тексту і т.ін.

Характерними особливостями Блог-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі: насамперед заздалегідь

визначаються ресурси, в яких є інформація, необхідна для розв’язання проблеми. По-друге, Блог-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати студент для одержання необхідного результату. По-третє, обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, яких можуть набути студенти після виконання даних Веб-квестів, що входять до цього Блог-квесту. По-четверте, однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань.

Контрольні запитання

1. 1. Схарактеризуйте технологію Блог-квест.

Освітній Веб-квест — сторінки з певної теми на освітніх сайтах, які поєднані гіперпосиланнями зі сторінками з інших сайтів у Всесвітній павутині [4, с. 454]. Інтеграція технологій Блог та Веб-квест зумовили появу технології Блог-квест. Вікіпедія дає таке визначення: Блог (англ. blog від web log) — це Інтернет журнал подій, Інтернет-щоденник, основний уміст якого — регулярне додавання записів, що містять текст, зображення або мультимедіа. Або Блог — тип Веб- сайту, основний зміст якого — записи (текст, зображення, посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости». Пости публікують на такому сайті в зворотному порядку [2, с. 48]. Блог-технологія дозволяє, не маючи спеціальних знань, здійснювати швидку і доступну публікацію в Інтернеті різних даних, зазвичай хронологічно впорядкованих, організовувати віртуальні спільноти для інтерактивного спілкування користувачів. Таким чином, інтеграція технології Блогу і Веб-квест, тобто технологія Блог-квест, надає можливість здійснювати спілкування, обговорення, висунення та захист власних пропозицій у проекті, що розглядається.

2. 2. Які види діяльності студентів використовуються в роботі над Блог- квестом?

У Блог-квест, так само як і у Веб-квесті, за тим самим алгоритмом здійснюється інтерактивне спілкування студентів. Використовуються сервіси Веб 2.0, мова HTML, що не потребує знання програмування, представлення і роботу з сайтами. Ро- бота в Блог-квесті в он-лайн режимі використовує сервіси: Word Presss, Blogger або My blog.

Самостійна навчальна робота – різноманітні види індивідуальної та колективної навчальної діяльності студентів, яка здійснюється ними на навчальних заняттях або вдома за завданнями викладача, під його керівництвом, однак без його безпосередньої участі 1, с. 297 . Самостійну роботу студентів можна класифікувати таким чином: самостійна робота студентів, що виконується поза аудиторією, це творча робота з обов’язковим відгуком «викладач-студент»; самостійна робота, що виконується в аудиторних умовах як форма індивідуальних і групових завдань. Зауважимо деякі особливості використання Веб-квестів у навчальному процесі: цілеспрямований пошук інформації за електронними адресами ресурсів Інтернет; структурування інформації відповідно до висунутої проблеми.

3. 3. У чому полягає сутність використання Блог-квестів у навчальному процесі ВНЗ?

Блог-технологія дозволяє, не маючи спеціальних знань, здійснювати швидку і доступну публікацію в Інтернеті різних даних, зазвичай хронологічно впорядкованих, організовувати віртуальні спільноти для інтерактивного спілкування користувачів.

Таким чином, інтеграція технології Блогу і Веб-квест, тобто технологія Блог- квест, надає можливість здійснювати спілкування, обговорення, висунення та захист власних пропозицій в проекті, що розглядається.

Використання Блог-квестів не прив’язується до конкретного предмету і може бути використано в будь-якій предметній області. Крім того, технологія Веб- квест підходить для міждисциплінарного навчання, навчання дітей і дорослих, особливо для вчителів.

Блог-квест використовується в процесі колективної роботи, під час якої значна увага приділяється самостійній роботі, роботі в групах з використанням онлайн спілкування, маючи доступ до www одержується можливість працювати з будь-якого місця і в будь-який час.

Використання сервісів Інтернет, здійснення навчання в практичній діяльності, інтерактивного навчання на основі Веб-квест та Блог-квест сприяє підготовці компетентного фахівця, формуючи в нього такі компетенції: технічну, інформаційну, комунікаційну, культурологічну, соціальну. Це, в свою чергу, впливає на формування навичок самостійного пошуку розв’язання поставленої проблеми, її представлення та відповідальності кожного учасника за прийняте рішення, інтеграцію знань, набутих у процесі навчання.

4. 4. Які компетенції майбутнього педагога формуються в процесі виконання Блог-квестів?

Виокремимо п’ять основних компетенцій, що формуються в процесі виконання Веб-квестів:

1. Технічна компетенція, що формується під час роботи з науковими системами, зокрема роботою в чаті, E-mail, Mailing-Listen та ін., Веб 2.0 – блоги, картинна галерея також сприяють роботі з Веб-квестом.

2. Культорологічна компетенція формується в процесі знайомства з визначними подіями, датами, культурами, міжкультурним характером, що відкривається в процесі спілкування і мандрівок у всесвітньому просторі (WWW). Розміщення напрацьованих матеріалів у WWW, культурного кодексу, презентацій з виконаними розробками також сприятиме формуванню культурологічної компетенції.

3. Соціальна компетенція – формується в процесі спілкування E- mail, Newsgroups, або Mailing-Listen.

Такі соціальні сервіси, як Fasebоok, Chat сприятимуть виконанню Веб-квеста.

4. Комунікативна компетенція формується в процесі здійснення асинхронного і синхронного спілкування в мережі. Зрозуміло, що не всі та не завжди мають змогу одночасно спілкуватися, працювати, тому використовується асинхронне спілкування – E-mail.

У випадку, коли є можливість працювати одночасно в установлений час, використовується синхронна форма спілкування і робота в Chati (Chatroom).

5. Рефлексивна компетенція – представлення «Kosten-Nutzen- Analyse» власних Network-Aktivilat-betrachen та захист власної точки зору.

5. 5. У чому полягає алгоритм створення Блог-квестів?

Створення освітніх Блог-квестів здійснюється на безкоштовних платформах Word Press, Blogger або My blog.

6. 6. У чому полягає інтерактивна методика Блог-квест?

Iнтерактивна методика Веб-квестів навчає студентів знаходити необхідну інформацію, здійснювати її аналіз, піддавати її аналізу, систематизувати і вирішувати поставлені задачі, її використання є нескладним, не потребує завантаження додаткових програм або одержання специфічних технічних знань та навичок – необхідним є лише комп’ютер з доступом до мережі Інтернет.

7. 7. Які компетенції формуються в майбутнього педагога в процесі використання Блог-квестів?

8. 8. У чому полягає місце і роль самостійної роботи студентів у ВНЗ?

Як зазначає М. Васильєва, в організації самостійної роботи студентів важливо, щоб Веб-квест складався з таких частин:

− представлення фонової інформації та ознайомлення студента з темою Веб- квеста;

− постановка задачі, яка б зацікавила студента (актуальна проблема і ситуація);

− список необхідних джерел інформації (Веб-документи, бази даних, книги, консультації електронною поштою та ін.). Більшість джерел може бути в документі у вигляді посилань на сторінки Інтернет;

− детальний та покроковий опис процесу виконання всіх завдань, поряд із створенням проекту, його можливих варіантів;

− презентація проекту, що може бути розміщена в Інтернет, в якій підводяться підсумки та висуваються пропозиції з виконання Веб-квесту.

Веб-квест – комплексне завдання, а тому оцінка його виконання має ґрунтуватися на декількох критеріях, що орієнтовані на тип завдання та форму представлення результату.

9. 9. Як використовуються Блог-квести в самостійній роботі студентів?

Веб-квести найбільш ефективно використовуються для роботи в міні-групах, проте є Веб-квести, що виконуються окремими студентами. Крім цього, Веб- квести можуть стосуватися одного предмету або бути між предметними. Дослідники наголошують, що робота в міжпредметних Веб-квестах більш ефективна.

У проведенні самостійної роботи за допомогою Веб-квестів використовуються різні форми. Наведемо найпопулярніші форми Веб- квестів:

− створення бази даних з проблеми, всі розділи якої готують студенти;

− створення мікросвіту, в якому студенти пересуваються за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір;

− написання інтерактивної історії;

− створення документу, в якому відображено аналіз складної проблеми;

− інтерв’ю он-лайн з віртуальним персонажем. Відповіді та запитання розробляються студентами, які глибоко вивчили особистість.

10. Які особливості Блог-квестів і чим вони відрізняються від інших технологій?

Вікіпедія наводить таке визначення: Блог (англ. blog від web log) – це Інтернет журнал подій, Інтернет-щоденник, основний вміст якого - регулярне додавання записів, що містять текст, зображення або мультимедіа. Або Блог

– тип Веб-сайту, основний зміст якого – записи ( текст, зображення, посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости». Пости публікують на такому сайті в зворотньому порядку.

Шлях від веб-квеста до блог-квеста

Лабораторна робота № 9

Тема: Розробка та наповнення блогу проекту

Мета. Створити власний блог проекту.

Питання для вивчення:

1. Принципи доступу до інформації в мережі Інтернет.

2. Реєстрація Веб-сайту на безкоштовному сервері.

3. Автоматизоване створення статичної Веб-сторінки, вибір її типу й оформлення.

4. Наповнення Веб-сторінки інформацією, створення посилань, завантаження файлів на сервер.

5. Автоматизоване створення й адміністрування форумів та чатів.

6. Створення й ведення блогів.

Завдання для самостійної роботи

Творчий проект: використовуючи наступні соціальні сервіси:

1. Флексум (http://www.flexum.ru/).

2. БобрДобр (http://www.bobrdobr.ru).

3. ЖЖ (http://community.livejournal.com).

4. Календар Google.

5. ВікіМапія (http://wikimapia.org).

6. Панораміо (http://panoramio.com).

7. Блоггер (http://blogger.com).

8. Bubbl.us (http://bubbl.us/).

9. Скрібд (http://www.scribd.com).

10. КаляМаля (http://kalyamalya.ru).

11. ВідеоMail (http://video.mail.ru).

12. Слайдшара (http://www.slideshare.net).

Створіть власні Блоги за темами Ваших магістерських досліджень

Приклади проектів, що створені в соціальних сервісах:

Пошукові системи, створення закладок: «Знайти Інтернет-ресурси за темою «Новітні технології та сучасний урок».

Карта знань: «Створити схему професійно важливих якостей і властивостей педагога».

Он-лайн офіс: Кожний творчий учитель мріє проте, щоб учіння під час його уроків було цікавим для учнів. Як зробити урок цікавим? Охарактеризуйте основні шляхи формування в учнів інтересу до знань, стимулювання ініціативи та творчої активності.

Вікі-стаття: «Шляхи формування педагогічної культури майбутнього педагога»

Геосервіси: «Відзначте на карті України місця роботи та проживання М. Коцюбинського»

Завдання для самоконтролю

1. Наведіть означення понять «Веб-сайт», «Веб-сторінка», «URL-адреса».

Веб-сайт – це сукупність веб-сторінок, розташованих в мережі Інтернет, об'єднаних під одним доменним ім'ям або ip-адресою, власником яких є приватна особа або організація. Для перегляду сторінок веб-сайтів використовують браузери, найпопулярнішими з яких є Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera, Google Chrome, Safari.

Веб-сторінка — Інформаційний ресурс доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня паутина), який можна переглянути у веб-браузері . Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML , і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки

Уніфікований локатор ресурсів або адреса ресурсу (URL) — стандартизована адреса певного ресурсу. URL-адреса – це веб-адреса, яку ви вводите у веб-переглядачі, щоб перейти на веб-сайт. Кожен веб-сайт має URL-адресу. Наприклад, URL-адреса www.google.com спрямує вас на веб-сайт Google.

2. Поясніть принципи навігації Інтернетом.

Обмін інформацією між серверами та клієнтами здійснюється за певними правилами, які називають протоколами. Всі дані, що циркулюють у глобальному інформаційному полі, розбито на невеликі блоки і вкладено в пакети. Кожний пакет окрім даних має заголовок, де зберігаються адреса відправника, адреса одержувача та інша інформація, необхідна для збирання пакетів у пункті призначення. Теоретично можливо, що різні пакети одного повідомлення пройдуть різними шляхами, але все одно досягнуть адресата і будуть зібрані в повне повідомлення.

Поділ даних на пакети та їх збирання у пункті призначення здійснюється під керуванням протоколу ТСР (протокол керування передаванням), а власне передавання пакетів мережею та досягнення ними адресата забезпечує протокол ІР (міжмережний протокол).

У Інтернеті використовується велика кількість протоколів, завдяки чому існує широкий спектр служб, які надаються та підтримуються за допомогою цієї глобальної мережі.

Найпопулярнішою зі служб є Всесвітня павутина (www), або просто Веб. Це розповсюджена по всьому світу інформаційна мультимедійна система, яка об'єднує в єдиному просторі інформацію різних типів. Робота у Веб подібна до віртуальної подорожі світом з відвідуванням цікавих місць. Ця служба базується на протоколі НТТР (протокол передавання гіпертексту).

Іншою службою, з якою вам доведеться працювати під час вивчення матеріалу посібника, є FТР (протокол передавання файлів). Як ви, напевно, здогадалися, назва цієї служби збігається з назвою протоколу, який вона використовує. Сервери, що підтримують цей протокол, називають FТР-серверами. Частина дискового простору таких серверів доступна через Інтернет.

Крім того, до служб Інтернету належать електронна пошта, служби миттєвого передавання повідомлень (наприклад, ІСQ), служба новин та інші.

3. Опишіть принципи організації внутрішньої структури веб-сайтів.

Як зазначалося, найвідомішою та найпопулярнішою службою Інтернету є Всесвітня павутина (Веб). Саме після розповсюдження став можливий масовий доступ користувачів до Всесвітньої мережі. Своєю появою Веб має завдячити Тіму Бернесу-Лі, який винайшов протокол НТТР, адреси URL та мову НТМL— технології, на яких ґрунтується Веб.

Служба Веб підтримується сукупністю серверів, які здатні обмінюватися даними за протоколом НТТР. Цих серверів мільйони, й розповсюджені вони по всьому світу. На них містяться веб-сторінки — спеціальні документи, створені з використанням мови НТМL. Кожна веб-сторінка має адресу ІІВЬ, за допомогою якої вона може бути знайдена.

Перегляд веб-сторінок здійснюється у спеціальних програмах-браузерах, найпоширенішими з яких є Internet Ехрlогег, Моzilla та Ореrа. Для відтворення веб-документа у вікні браузера достатньо ввести його URL в поле Адреса і натиснути клавішу enter. Основною особливістю та перевагою веб-сторінок є те, що інформація на них організована як гіпертекст. Це текст, в який вбудовано спеціальні коди, що керують такими додатковими елементами, як форматування, ілюстрації, мультимедійні вставки та гіпертекстові посилання.

Гіпертекстове посилання (гіперпосилання, гіперзв'язок чи гіперлінк) — це об'єкт веб-сторінки, що містить інформацію про адресу іншої веб-сторінки або про певне місце на поточній. Таким об'єктом може бути фрагмент тексту (зазвичай виділений кольором та підкресленням) або ілюстрація. У разі наведення на гіперпосилання вказівник миші набуває форми руки з витягнутим вказівним пальцем. Клацнувши лівою кнопкою миші, можна виконати перехід за гіперпосиланням. При цьому браузер завантажує веб-сторінку, яка міститься за адресою, зазначеною в посиланні. веб-сторінка також може містити гіперпосилання, які вказують на інші веб-сторінки. Оскільки веб-сторінки можуть бути пов'язані між собою довільно, такий спосіб їх організації отримав назву Всесвітня павутина.

Процес переходу в інші місця поточної веб-сторінки або до інших веб-сторінок за допомогою гіперпосилань називають навігацією. Якщо після низки переходів за гіперпосиланнями необхідно повернутися на попередню сторінку, то користуються кнопкою Назад інструментів браузера. Кількість веб-сторінок, що тематично пов'язані між собою й розкриває єдине ціле, називають веб-сайтом або просто сайтом.

4. Як зареєструвати веб-сайт на безкоштовному сервері?

«Створити сайт безкоштовно» - один з найпопулярнейших запитів, пов'язаних з веб-дизайном. Для безкоштовного створення сайтів зараз є безліч допоміжних засобів. Це й безкоштовні шаблони веб-дизайну, і всілякі картинки для оформлення сайтів, і безкоштовні системи керування (CMS), і різні модулі та доповнення. Але зібраний з таких безкоштовних «кубиків» сайт необхідно десь розмістити, причому бажано теж безкоштовно. Саме для цього й існує послуга безкоштовного хостингу - розміщення сайту й супутніх файлів (зображень, музичних і відеофайлів, текстів і т.д.) на сервері хостинг-провайдера безкоштовно.

Види хостингу

Взагалі, хостинг підрозділяється на декілька видів:

· віртуальний сервер: на одному сервері надаються ресурси для безлічі сайтів, від 50 до 1000, середовище виконання веб-сервісів єдине для всіх;

· віртуальний виділений сервер - те ж, що й віртуальний сервер, але в цьому випадку на одному сервері знаходиться кілька віртуальних машин, кожна для окремого сайту;

· виділений сервер - сервер, всі ресурси якого виділені для роботи тільки з одним

· колокація - іноді виділяється як самостійна послуга; розміщення вдата-центрі хостинг-провайдера свого або ж орендованого обладнання.

Очевидно, що для безкоштовного хостингу виділений сервер жоден хостинг-провайдер не надасть. Тому безкоштовно скористатися послугами хостингу можна зазвичай на віртуальному сервері.

5. Охарактеризуйте вимоги до оформлення Веб-ресурсів.

Оберіть кольорову гаму для вашого сайту, враховуючи ваші вподобання, тематику сайту та вподобання потенційних відвідувачів. Використайте для оформлення не більше 2-3 кольорів.

При визначенні кольорової гами сторінки вибирайте контрастні кольори для тексту та фону, щоб текст легше читався.

Розбивайте текст на абзаци, між якими зробіть збільшені відступи.

Виберіть розмір шрифту, при якому текст буде сприйматися комфортно – не занадто дрібний та в міру крупний. Шрифт на заголовках зробіть крупнішим від шрифту основного тексту. Вид шрифту зробіть однаковим на всіх сторінках.

Вирівняйте заголовки по центру, а основний текст – по ширині.

Для структурування тексту використовуйте таблиці. Розміщуючи фрагменти тексту та графічні зображення у таблицях, можна створити цікаві композиційні рішення на веб-сторінках.

Не зловживайте флеш-анімацією, відео, музичними та графічними елементами. Вони можуть відволікати увагу від корисних матеріалів та уповільнювати завантаження сторінок.

Зробіть гіперпосилання для переходу між сторінками сайту, але не розміщуйте на сторінках занадто багато гіперпосилань. Виділяйте гіперпосилання кольором, щоб користувач бачив, що це посилання і які з них він вже відвідував.

Зробіть логотип сайту, зображення або текст у заголовку гіперпосиланням на головну сторінку сайту.

Створіть для відвідувачів мапу сайту для спрощення переходу на сторінки з потрібними матеріалами.

6. Поясніть відмінності між сторінками типу домашня, Веб-каталог, форум, чат, головна сторінка та сторінка розділу веб-сайту тощо.

Домашня сторінка – сторінка, з якої розпочинається перегляд веб-сайта при переході на сайт за його URL-адресою. На ній, як правило, розкривається тематика сайта, його призначення, наводяться дані про розробників, пояснюється, які матеріали можна знайти на інших сторінках сайта.

Веб-каталоги – посилання на веб-ресурси (веб-сторінки, веб-сайти);

Форум — інтернет-ресурс, популярний різновид спілкування в інтернеті.

Чат — мережевий засіб для швидкого обміну текстовими повідомленнями між користувачами інтернету урежимі реального часу. Зазвичай, під словом «чат» мається на увазі інтернет-ресурс з можливостями чату, чат-програма, рідше — сам процес обміну текстовими повідомленнями.

Головна сторінка – це інформація, яка постає перед користувачем при переході за адресою на сайт.

7. Назвіть принципи адміністрування веб-сайту, опублікованого на безкоштовному сервері.

1. Інформаційне наповнення і актуалізація вже створених розділів. Тобто підготовка матеріалів до Web-публікації, наприклад статей оголошень та іншої корисної інформації. Редагування матеріалу сайту у випадку коли інформаційний вміст сторінок застарів. Прикладом такої ситуації може бути зміна цін на послуги чи продукцію фірми. При цьому необхідно слідкувати за дотриманням єдиного стилю і одноманітного оформлення Web-сторінок, підтримкою зв'язності Web-документів і т.д. При розробці нових Web-сторінок велика увага приділяється їх дизайну.

2. Розширення можливостей Web-сайту. Розширення можливостей відбувається за рахунок розробки нових служб і засобів (додатків). Наприклад, створення інтерактивних Web-сторінок, організація різних видів пошуку інформації, облік відвідувачів (статистика) та інше.

3. Робота з помилками. Для цього рекомендується створювати віртуальні каталоги, в яких зберігати інформацію про помилки та їх обробку. Також в цих цілях рекомендується робити архівні копії сайту.

4. Доступ. Обмежити доступ до окремих директорій, каталогів, додатків за допомогою паролів та ІР-адресів комп’ютерів. Мати змогу отримати інформацію про те хто і коли заходив на ваш сайт чи сервер, які сторінки та директорії переглядав.

5. Безпека сайту та локальної мережі. Потрібно унеможливити доступ до секретної інформації всім крім вибраних осіб. Унеможливити псування та несанкціоноване використання інформації, що розміщена на сайті чи в локальній мережі.

8. Як за допомогою безкоштовної служби ведення блогів створити й адмініструвати електронний журнал.

Веб-журнал (блог) – це сайт, основний зміст якого постійно оновлюється новими записами, які можуть містити символьні, графічні, звукові та відео дані, і відображається у хронологічному порядку. Кожен запис у веб-журналі має тему, зміст (текстові, графічні, звукові, відео дані), дату і час публікації. До кожного запису можуть додаватися коментарі інших людей, що забезпечує дискусію з приводу тієї чи іншої теми. Сукупність цих записів утворює хронологічну структуру веб-журналу, в якій останній запис завжди відображається на початку, а перший в кінці, тобто в зворотному порядку.

Веб-журнал може складатися з декількох тематичних розділів, які містять записи відповідно до його тематики. За своєю функціональністю веб-журнал схожий на форум, де здійснюється обговорення тих чи інших питань. Відмінність полягає у тому, що у веб-журналі створювати нову тему може автор або група авторів, а звичайний користувач, який переглядає веб-журнал, не має такої можливості, тоді як у форумі кожний зареєстрований учасник може створювати власні теми для обговорення. Веб-журнал має соціальний характер. Навколо них формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Саме тому веб-журнал можна використовується для організації спільної діяльності.

Живий журнал - блог- платформа для розміщення онлайнових щоденників (блогов), або якийсь окремий блог ("щоденник", "журнал") на цій платформі. Пропонує звичайний для блогів набір функцій: можливість публікації записів, їхнього коментування читачами й так далі; також є зручні додаткові функції, багато хто з яких доступні безкоштовно будь-якому бажаючий.

Донедавна відрізнявся відсутністю обов'язкової реклами в безкоштовних блогах.

Лабораторна робота № 10

Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.

Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково- дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.

Література

1. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальнийпосібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Київ : Освіта України, 2006. – 366 с.

2. Интернет в гуманитарном образовании : учеб. пособие для студ. высш. уч. завед. / А. Е. Петров, М. В. Моисеева, Е. С. Полат; под. ред. Полат Е. С. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001, – 272 с.

3. Кадемія М. Ю. Інформаційне освітнє середовище сучасного навчального закладу : навчально-методичний посібник / М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр, Т. В. Ткаченко, Л.С. Шевченко. – Львів : Вид-во «СПОЛОМ», 2009. – 186 с.

4. Поясок Т. Б. Застосування інформаційних технологій в навчальному процесі вищої школи : науково-методичний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів економічного профілю / Т. Б. Поясок. – Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2009. – 104 с.

5. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные педагогические технологии (обобщения и рекомендации) : [учебное пособие]

/ В. А. Трайнев, И. В. Трайнев – 3-е изд. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 280 с.

6. Bioinformatics: a concept-based introduction Edited by Venkatarajan Subramanian Mathura, Pandjassarame Kangueane, Springer Science+Business Media, LLC 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.springer.com.

7. Immunoinformatics Springer New York 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.springer.com.

8. Berriz1, G. F. The Synergizer service for translating gene, protein and other biological identifiers / G. F. Berriz1, F. P. Roth // Bioinformatics. 2008. – 24.

– 19. – P. 2272–2273.

9. Konagaya, A. Trends in life science grid: from computing grid to knowledge grid / A. Konagaya // BMC Bioinformatics. – 2006. – 7. – (Suppl 5).

10. Исследовательский совет Управления науки и технологии Велико- британии Research Councils at the Office of Science andTechnology (OST). . [Електронний ресурс]. –

Режим доступу : http://www.sciencemag.org/feature/misc/webfeat/vis2008/.

11. Научная электронная библиотека e-library [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.elibrary.ru/defaultx.asp.

12. Национальная лаборатория Argonne (Argonne National Laboratory). [Електронний ресурс]. – Режим доступу

:http://wit.mcs.anl.gov/WIT2/.

13. Национальный институт здоровья США – US National Institutes of Health (NIH.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.nih.gov/.

Порядок виконання роботи

1. Завантажити базу даних Scopus.

2. Ввести ключове слово для пошуку (відповідно до теми вашої наукової роботи).

4. Провести пошук наукової інформації в основних наукових архівах

Контрольні запитання

1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.

З розвитком і поширенням Інтернет-технологій стає доступним автоматизований, зручний і швидкий пошук наукової інформації, що охоплює сотні мільйонів документів наукового змісту. Слід зазначити, що звичайні, неспеціалізовані пошукові системи Інтернету (наприклад, http://www.google.com/), хоча і спрощують пошук необхідної наукової інформації, все ж не відповідають необхідним вимогам наукового Інтернет- сервісу.

2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.

У базі даних SCOPUS користувачі можуть не тільки знайти анотацію та бібліографію статті, але також дізнатися ступінь її авторитетності в

науковому світі (індекс цитування) і ознайомитися з роботами, що її цитують.

3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.

Найбільша “visibility” для наукової спільноти, іноді є можливість користуванняScopus в установах НАНУ. Журнали відносно просто включити до Scopus, вимагається лише виконання певних процедур. Проте, програмне забезпечення Scopus дуже недосконале – воно знаходить менше цитувань, ніж програмне забезпеченняWoS, яка має меншу базу статей. Чомусь вважається, що індексування у Scopusозначає якість журналу та статей у ньому, хоча це не так – там немає вимоги певної якості рецензування та можливості виключення журналу, якщо його цитування є переважно самоцитуванням.

Недоліком переважної орієнтації на Scopus є негативне сприйняття власника Scopus - видавництва Elsevier -міжнародною науковою спільнотою.

4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».

Найширша з нових закритих баз - Scopus. Створена як конкурент Web of Science, індексує більшу кількість журналів (має слабші вимоги для включення журналів). Проте, має велику кількість помилок, "не ловить" багато посилань, служба підтримки погано відповідає на питання та в основному не виправляє помилки. Створена видавничою компанією Elsevier, політика якої зазнає масштабної критики міжнародної наукової спільноти, аж до бойкоту (відповідна стаття в Вікіпедії). Компанія Elsevierперіодично вибачається і розсилає персональні листи з розповідями, яка вона біла і пухнаста. Орієнтація української наукової системи переважно на Scopus може бути негативно сприйнята багатьма представниками міжнародної наукової спільноти.

Спільна риса Web of Science та Scopus - для включення журналу до них треба пройти певну процедуру за заявою журналу.

5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.

Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи - GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того, що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.

Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки). За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад, відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).

P_A_Z_L_U_K

Страницы

Лабораторні роботи

Комментариев нет:

Отправить комментарий